На 17.11 2023 

                                 Астрономія 11 клас

                                Контрольна робота №1                     

1. (0,5 б). Найближчими сусідами планети Земля є планети:

А) Юпітер; Б) Сатурн; В) Меркурій; Г) Венера; Д) Уран; Е) Нептун; Є) Марс

 

2. (0,5 б). Скільки сузір’їв на небесній сфері?

а) 12;   б) 13;   в) 88;   г) 100;    д) 33.

 

3. (1 б.). Чи можна в Канаді та на Україні одночасно побачити Полярну зорю?

А) не можна;  Б) можна тільки влітку;  В) можна тільки взимку;

Г) можна тільки восени;  Д) можна тільки навесні;  Е) Можна будь-коли.

 

4. (1 б.). Сидеричний Місяць – це…

   А) період обертання Місяця навколо Землі відносно зір.

   Б. Проміжок часу між двома повними затемненнями Місяць;

   В. Проміжок часу між молодиком і повним Місяцем;

  Г. Проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця.

 

5.(1 б.).  Що вивчає Астрофізика?

6. (1 б.). Сформулюйте перший закон Кеплера?

7. (1 б.). Що таке небесна сфера?

8. (1 б.).  Чи можна за допомогою того ж телескопа отримувати різні збільшення?

9. (1 б.) Північний полюс світу розташований…

10. (2 б.). Коли й у якій країні було виведено в космос перший супутник Землі та коли почалась ера космонавтики?

11. (2 б.). Під час спостережень на сучасних оптичних телескопах окуляра не використовують, а приймач встановлюють безпосередньо у фокальній площині. Поясніть чому.

 

 

 9 клас на 17.11. 2023

                                     Лабораторна робота № 5

Тема: Визначення фокусної відстані та оптичної сили тонкої лінзи

Мета: визначити фокусну відстань та оптичну силу тонкої збиральної лінзи.

Обладнання: збиральна лінза на підставці, екран, джерело світла, мірна стрічка.

                                       Хід роботи:

1. Розташуємо лінзу між джерелом світла і екраном та дістанемо на екрані чітке зменшене зображення джерела світла.

2. Виміряти відстань від джерела світла до лінзи (d1) та відстань від лінзи до екрана (f1

3. Пересуваючи лінзу, дістанемо на екрані чітке збільшене зображення джерела світла.

4. Знову виміряємо відстань від джерела світла до лінзи (d2) та відстань від лінзи до екрана (f2).

5. Використовуючи відповідні формули, обчислити оптичну силу лінзи D і фокусну відстань F.

6. Занесемо одержані  результати та обчислення  в таблицю .

 

Номер досліду	Відстань від предмета до лінзи d, м	Відстань від лінзи до екрана f, м	Фокусна відстань лінзи F, м	Оптична сила лінзи D, дптр
1
2

 

 Висновок

 9 клас на 03.11.2023 

                                       Лабораторна робота 4

Тема. Дослідження заломлення світла.

Мета: визначити показник заломлення скла відносно повітря.

Обладнання: скляна пластинка з паралельними гранями, олівець, косинець із міліметровою

шкалою, циркуль.

                                                    Експеримент

1.         Накладемо скляну пластинку на перший контур.

2.         Дивлячись на промінь АО крізь скло, поставимо поряд із нижньою гранню пластинки точку М так, щоб вона здавалася розташованою на продовженні променя АО

3.         Повторіть дії, описані в пунктах 1 і 2, ще для двох контурів.

                                          Опрацювання результатів експерименту

1. Для кожного досліду (див. рис. 3 на стр 84):

1) проведемо заломлений промінь OM;

2) знайдемо точку перетину променя OM із колом (точку B);

3) із точок A і B опустимо перпендикуляри на пряму k, виміряємо  довжини a і b отриманих відрізків і радіус кола r;

4) визначимо показник заломлення скла відносно повітря:

Результати вимірювань і обчислень відразу  заносимо до таблиці.

Номер досліду	Довжина відрізка a, мм	Довжина відрізка b, мм	Відносний показник заломлення n
1
2
3

 

Висновок

Проаналізуйте експеримент і його результати. Сформулюйте висновок,

у якому зазначте: 1) яку фізичну величину ви визначали; 2) який результат

отримали; 3) чи залежить значення отриманої величини від кута падіння

світла; 4) у чому причини можливої похибки експерименту.

 

 на 20.10.2023                      9 клас 

                                    

                               Лабораторна робота № 3

Тема. Дослідження відбивання світла за допомогою плоского дзеркала.

Мета: експериментально перевірити закони відбивання світла.

Обладнання: джерело світла (свічка або електрична лампа на підставці), плоске дзеркало, екран зі щілиною, кілька чистих білих аркушів, лінійка, транспортир,  олівець

                              Хід роботи

1.Добре заточеним олівцем накреслимо  на папері лінію вздовж дзеркала.

2. Поставимо на аркуші три точки: першу — посередині падаючого пучка світла, другу — посередині відбитого пучка світла, третю — в місці падіння світлового пучка на дзеркало

(рис. 2).

3. Повторимо описані дії ще кілька разів (на різних аркушах), установлюючи дзеркало під різними кутами до падаючого пучка світла.

4. Змінивши кут між дзеркалом і аркушем, переконаємось у тому, що в цьому випадку ви не побачите відбитого пучка світла.

 Опрацювання результатів експерименту

Для кожного досліду:

             1) побудуйте промінь, що падає на дзеркало, та відбитий промінь;

             2) із точки падіння променя встановіть перпендикуляр до поверхні дзеркала;

             3) позначте та виміряйте кут падіння (a) і кут відбивання (b) світла.

               4) Результати вимірювань занесіть до таблиці.

Номер досліду	Кут падіння α, градуси	Кут відбивання β, градус
1
2
3

 

 

Висновок

Зробіть висновок,

у якому зазначте: 1) яке співвідношення між кутом падіння світлового променя та кутом його відбивання ви встановили; 2) чи виявилися результати дослідів абсолютно точними, а якщо ні, то в чому причини похибки.

 

11

 8 клас на 11.10.2023 р 

                                         Контрольна робота 1               

Початковий рівень

1.     Молекулярно – кінетична теорія (МКТ) стверджує, що мікрочастинки всіх речовин…

а.      перебувають у строгому порядку;

б.     абсолютно нерухомі;

в.      не взаємодіють між собою;

г.      перебувають у безперервному хаотичному русі.

2.     В аморфних речовинах молекули…

а.      розміщенні в строгому порядку;

б.     перебувають лише у ближньому порядку;

в.      перескакують з місця на місце тим частіше, чим нижча температура;

г.      лише взаємно відштовхуються.

3.     Питома теплоємність речовин вимірюється в…

а.      Дж;

б.     Дж/кг;

в.  Дж/кг*С  ;

г.    кг*С/Дж 

Середній рівень

4.     Чому вовняний одяг зберігає тепло краще, ніж полотняний?

5.     На скільки градусів можна нагріти 200 г води, надавши їй 1680 Дж теплоти?

Достатній рівень

6.     Яка маса столової ложки, якщо на її нагрівання від 20 С до 80 С затрачено стільки ж теплоти, скільки виділяється при охолодженні 200 г води на 2 С? Питома теплоємність сталі 500 Дж/кг*С.

Високий рівень

7.     Скільки гарячої води за температури 60 С потрібно додати до 110 л холодної води з температурою 20 С, щоб підготувати ванну з температурою води 38 С? Теплообміном з ванною і повітрям знехтувати.

 

8 клас  на 04.10.2023

Тема. Визначення питомої теплоємності речовини.

 Мета: визначити питому теплоємність речовини у твердому стані.

 Обладнання: мірний циліндр, терези з важками, термометр, калориметр, металеве тіло з  ниткою, склянка з водою, електричний чайник із водою (один на клас), паперові серветки, мішалка.

                                                    Хід роботи

1. Наллємо в мірний циліндр 100–150 мл води. Виміряємо об’єм води        Vводи  =.

2. Переллємо воду з мірного циліндра в калориметр. Виміряємо початкову температуру води в калориметрі      tводи =

3.Дістанемо з чайника з киплячою водою за нитку металеве тіло та покладемо його у  калориметр.

4. Знову помістимо термометр у калориметр і, злегка перемішуючи воду мішалкою, стежитимо за підвищенням температури. Щойно змінення температури стане непомітним (тобто встановиться теплова рівновага), запишемо показ термометра — кінцеву температуру води      t =

5 Результати вимірювань занесемо до таблиці.( таблиця на стр 43)

6.Опрацювання результатів експерименту. ( за вказівками на стр 43) та завершимо заповнення таблиці.

Висновок

Сформулюйте висновок, у якому зазначте:

а) яку величину ви визначали;

б) який результат отримали;

в) які чинники вплинули на точність отриманого результату