7 клас на 04.12.2023

                                                  Лабораторна робота № 5

Тема. Дослідження коливань нитяного маятника.

Мета: переконатися на досліді, що період коливань нитяного маятника не залежить

від амплітуди його коливань і маси тягарця, проте залежить від довжини нитки.

Обладнання: дві невеличкі важкі кульки відомих мас; дві міцні нерозтяжні нитки

завдовжки 1,05–1,1 м; лінійка (мірна стрічка); штатив із муфтою та кільцем;

секундомір.

                                                       Хід роботи

І. Дослідимо залежність періоду коливань маятника від його амплітуди. Для цього:

1) відхиливши маятник на відстань 2–3 см від положення рівноваги і відпустивши, виміряємо час, за який маятник виконає  20 коливань; визначте період коливань;

2) повторимо дослід, збільшивши амплітуду коливань до 5–6 см;

3) результати вимірювань та обчислень занесемо до табл. 1. ( стр   91)

ТАБЛИЦЯ 1

ІІ.  Дослідимо залежність періоду коливань маятника від його маси.  Для цього:

1) перенесемо із табл. 1 до табл. 2 результати досліду № 1;

2) повторимо дослід для другого маятника (іншої маси); амплітуда коливань має становити 2–3 см. (довжини першого та другого маятників мають бути однаковими. )

3) результати вимірювань і обчислень занесемо до табл. 2. ( стр 91)

ТАБЛИЦЯ 2

ІІІ. Дослідимо  залежність періоду коливань маятника від його довжини. Для цього:

1) перенесимо із табл. 1 до табл. 3 результати досліду № 1;

2) повторимо дослід, зменшивши довжину першого маятника до 25 см; амплітуда коливань має становити 2–3 см;

3) результати вимірювань і обчислень занесемо до табл. 3   (стр 91)

ТАБЛИЦЯ 3

Висновок

Вказати 1) які величини ви навчилися вимірювати; 2) які чинники вплинули на

точність одержаних результатів; 3) чи залежить період коливань маятника від амплітуди коливань, маси тягарця, довжини маятник

 

 

 

 

 

 7 клас на 22.11.23

                   Лабораторна робота № 4

Тема. Вимірювання періоду обертання та обертової частоти

Мета: виміряти період обертання та обертову частоту тіла під час його рівномірного руху по колу.

Обладнання: пластикова кулька або інше невелике тіло (ґудзик, ключ, тягарець тощо), яко можна легко закріпити на нитці; аркуш паперу із зображенням кола радіуса 15 см; міцна нерозтяжна нитка завдовжки 50-60 см; секундомір; лінійка.

Експеримент

1. Візьмемо за петлю нитку з тілом. Розташуємо руку над центром зображеного кола. Не змінюючи положення руки, примусимо тіло рухатися так, щоб траєкторія його руху збігалася з колом.

2. Виміряємо час t, за який тіло здійснює 10 обертів.

3. Повторимо дослід тричі

4. Результати вимірювань заносимо до таблиці.

Час руху t, с	Кількість обертів   N	Період обертання   Т, с	Обертова частота n, об/с

 

Опрацювання результатів експерименту

 

Висновок

Проаналізувавши експеримент, зробіть висновок, у якому зазначте: 1) який рух ви вивчали; 2) значення яких величин визначали; 3) які результати отримали; 4) які чинники впливали на точність результатів.

 На 17.11 2023 

                                 Астрономія 11 клас

                                Контрольна робота №1                     

1. (0,5 б). Найближчими сусідами планети Земля є планети:

А) Юпітер; Б) Сатурн; В) Меркурій; Г) Венера; Д) Уран; Е) Нептун; Є) Марс

 

2. (0,5 б). Скільки сузір’їв на небесній сфері?

а) 12;   б) 13;   в) 88;   г) 100;    д) 33.

 

3. (1 б.). Чи можна в Канаді та на Україні одночасно побачити Полярну зорю?

А) не можна;  Б) можна тільки влітку;  В) можна тільки взимку;

Г) можна тільки восени;  Д) можна тільки навесні;  Е) Можна будь-коли.

 

4. (1 б.). Сидеричний Місяць – це…

   А) період обертання Місяця навколо Землі відносно зір.

   Б. Проміжок часу між двома повними затемненнями Місяць;

   В. Проміжок часу між молодиком і повним Місяцем;

  Г. Проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця.

 

5.(1 б.).  Що вивчає Астрофізика?

6. (1 б.). Сформулюйте перший закон Кеплера?

7. (1 б.). Що таке небесна сфера?

8. (1 б.).  Чи можна за допомогою того ж телескопа отримувати різні збільшення?

9. (1 б.) Північний полюс світу розташований…

10. (2 б.). Коли й у якій країні було виведено в космос перший супутник Землі та коли почалась ера космонавтики?

11. (2 б.). Під час спостережень на сучасних оптичних телескопах окуляра не використовують, а приймач встановлюють безпосередньо у фокальній площині. Поясніть чому.

 

 

 9 клас на 17.11. 2023

                                     Лабораторна робота № 5

Тема: Визначення фокусної відстані та оптичної сили тонкої лінзи

Мета: визначити фокусну відстань та оптичну силу тонкої збиральної лінзи.

Обладнання: збиральна лінза на підставці, екран, джерело світла, мірна стрічка.

                                       Хід роботи:

1. Розташуємо лінзу між джерелом світла і екраном та дістанемо на екрані чітке зменшене зображення джерела світла.

2. Виміряти відстань від джерела світла до лінзи (d1) та відстань від лінзи до екрана (f1

3. Пересуваючи лінзу, дістанемо на екрані чітке збільшене зображення джерела світла.

4. Знову виміряємо відстань від джерела світла до лінзи (d2) та відстань від лінзи до екрана (f2).

5. Використовуючи відповідні формули, обчислити оптичну силу лінзи D і фокусну відстань F.

6. Занесемо одержані  результати та обчислення  в таблицю .

 

Номер досліду	Відстань від предмета до лінзи d, м	Відстань від лінзи до екрана f, м	Фокусна відстань лінзи F, м	Оптична сила лінзи D, дптр
1
2

 

 Висновок

 9 клас на 03.11.2023 

                                       Лабораторна робота 4

Тема. Дослідження заломлення світла.

Мета: визначити показник заломлення скла відносно повітря.

Обладнання: скляна пластинка з паралельними гранями, олівець, косинець із міліметровою

шкалою, циркуль.

                                                    Експеримент

1.         Накладемо скляну пластинку на перший контур.

2.         Дивлячись на промінь АО крізь скло, поставимо поряд із нижньою гранню пластинки точку М так, щоб вона здавалася розташованою на продовженні променя АО

3.         Повторіть дії, описані в пунктах 1 і 2, ще для двох контурів.

                                          Опрацювання результатів експерименту

1. Для кожного досліду (див. рис. 3 на стр 84):

1) проведемо заломлений промінь OM;

2) знайдемо точку перетину променя OM із колом (точку B);

3) із точок A і B опустимо перпендикуляри на пряму k, виміряємо  довжини a і b отриманих відрізків і радіус кола r;

4) визначимо показник заломлення скла відносно повітря:

Результати вимірювань і обчислень відразу  заносимо до таблиці.

Номер досліду	Довжина відрізка a, мм	Довжина відрізка b, мм	Відносний показник заломлення n
1
2
3

 

Висновок

Проаналізуйте експеримент і його результати. Сформулюйте висновок,

у якому зазначте: 1) яку фізичну величину ви визначали; 2) який результат

отримали; 3) чи залежить значення отриманої величини від кута падіння

світла; 4) у чому причини можливої похибки експерименту.

 

 на 20.10.2023                      9 клас 

                                    

                               Лабораторна робота № 3

Тема. Дослідження відбивання світла за допомогою плоского дзеркала.

Мета: експериментально перевірити закони відбивання світла.

Обладнання: джерело світла (свічка або електрична лампа на підставці), плоске дзеркало, екран зі щілиною, кілька чистих білих аркушів, лінійка, транспортир,  олівець

                              Хід роботи

1.Добре заточеним олівцем накреслимо  на папері лінію вздовж дзеркала.

2. Поставимо на аркуші три точки: першу — посередині падаючого пучка світла, другу — посередині відбитого пучка світла, третю — в місці падіння світлового пучка на дзеркало

(рис. 2).

3. Повторимо описані дії ще кілька разів (на різних аркушах), установлюючи дзеркало під різними кутами до падаючого пучка світла.

4. Змінивши кут між дзеркалом і аркушем, переконаємось у тому, що в цьому випадку ви не побачите відбитого пучка світла.

 Опрацювання результатів експерименту

Для кожного досліду:

             1) побудуйте промінь, що падає на дзеркало, та відбитий промінь;

             2) із точки падіння променя встановіть перпендикуляр до поверхні дзеркала;

             3) позначте та виміряйте кут падіння (a) і кут відбивання (b) світла.

               4) Результати вимірювань занесіть до таблиці.

Номер досліду	Кут падіння α, градуси	Кут відбивання β, градус
1
2
3

 

 

Висновок

Зробіть висновок,

у якому зазначте: 1) яке співвідношення між кутом падіння світлового променя та кутом його відбивання ви встановили; 2) чи виявилися результати дослідів абсолютно точними, а якщо ні, то в чому причини похибки.

 

11